Домівка » Дисертації » Сергєєв І. П. Соціально-політичний розвиток Римської імперії в ІІІ столітті н. е.

Сергєєв І. П. Соціально-політичний розвиток Римської імперії в ІІІ столітті н. е.

26 березня 2004 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (адреса: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, аудиторія IV-65) відбувся захист дисертації Сергєєва Івана Павловича «Соціально-політичний розвиток Римської імперії в ІІІ столітті н.е.», представленої на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.

Пропонуємо ознайомитися з анотаціями до автореферату дисертації (українською, російською та англійською мовами) і списком наукових праць автора за темою дисертації.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

СЕРГЄЄВ Іван Павлович

УДК 94 (37)

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК
РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ІІІ СТОЛІТТІ Н.Е.

Спеціальність – 07. 00. 02 – всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора історичних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант

доктор історичних наук, професор  КАДЄЄВ Володимир Іванович, завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету.

Офіційні опоненти

доктор історичних наук, професор ФЕДОСИК Віктор Анатолійович, Бєлоруський державний університет, завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків;

доктор історичних наук, професор ПЕТРОВА Елеонора Борисівна, Таврійський національний університет ім.В.І. Вернадського, професор кафедри історії стародавнього світу та середніх віків;

доктор історичних наук, професор ДЯТЛОВ Володимир Олександрович, Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка, проректор із наукової роботи.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, площа Свободи, 4).

АНОТАЦІЯ

Сергєєв І.П. Соціально-політичний розвиток Римської імперії в ІІІ столітті н.е. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.02. – всесвітня історія – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразина, Харків, 2003.

В ІІІ ст. н.е. сенат і армія були важливими політичними інститутами Римської імперії. Протягом ІІІ ст. н.е їх роль у політичному житті імперії мінялась в залежності від ставлення до них правлячих імператорів. Сенат не зазнав великих змін у своєму складі та принципах діяльності, а в армії були здійснені значні перетворення. В ІІІ ст. н.е. було багато спроб узурпації імператорської влади. Але вони не є ознакою існування в цей час провінційного сепаратизму, зв’язаного з поширенням великого землеволодіння в імперії. У період кризи ІІІ століття відбулось кілька народних рухів, але вони не дуже впливали на соціально-політичний розвиток імперії. Криза ІІІ століття за своїм характером була політичною. Продовжувалась вона з 235 по 284 р. н.е. У її розвитку не було будь-яких фаз. Протягом цього часу правителі імперії шукали шляху виведення держави з кризового стану. Деяких з них можна вважати “солдатськими” імператорами, але період кризи не був “часом солдатських імператорів”. Результатом подолання кризи була заміна системи Принципату системою Домінату.

Ключові слова: Римська імперія, III ст. н.е., криза, імператор, сенат, армія, сепаратизм.

 АННОТАЦИЯ

Сергеев И.П. Социально-политическое развитие Римской империи в III веке н.э.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07. 00. 02. – всемирная история – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2003.

Диссертация посвящена изучению особенностей и характерных черт социально-политического развития Римской империи в III в. н.э. Главное внимание в ней уделено анализу тех аспектов проблемы, которые недостаточно изучены в антиковедении или неоднозначно решаются современными историками (роль сената и армии в политической жизни римского государства, провинциальный сепаратизм в период кризиса III века, выступления низов населения империи, ряд теоретических аспектов проблемы кризиса III века).

Римский сенат к началу ІІІ в. н.э. оставался важным элементом системы политических органов римского государства. Но постепенно его роль уменьшалась и это отражалось на прочности позиций императора в империи, поскольку признание его сенатом было основой легитимности власти правителя государства.

Римская армия была главной опорой императоров. Однако процессы провинциализации и “варваризации” римских вооруженных сил, обострение противоречий в армии вело к ослаблению поддержки армией императоров, признанных римским сенатом. В течение ІІІ в. н.э. правители империи провели важные преобразования в армии с целью повышения ее боеспособности, преодоления в ней противоречий, укрепления лояльности армии по отношению к императору.

Ухудшение ситуации на границах империи, образование в армии больших провинциальных группировок привели к повышению роли армии в жизни империи и ее политической активности. Армия стала претендовать на ту роль, которая не отводилась ей в существовавшей в Римской империи к началу III в. н.э. системе Принципата. Это сделало невозможным нормальное функционирование системы, вызвало ее кризис. До конца III в. н.э. правители империи вели борьбу за преодоление этого кризиса, их представления о путях вывода империи влияли на отношения императоров к сенату и армии.

На основании изучения узурпаций императорской власти Ингенуемя и Регалианом на Дунае, Галльской империи на Западе и Пальмирской державы на Востоке империи в диссертации обосновывается вывод о том, что эти узурпации не могут расцениваться как доказательство существования стремления провинций к отпадению от Рима. И придунайские узурпаторы, и правители Галльской империи и Пальмирской державы преследовали цель установления своего господства во всей империи. Неправомерно связывать эти узурпации с распространением в провинциях крупного экзимированного землевладения.

В условиях острой политической борьбы внутри империи и ухудшения обстановки на ее границах сложились предпосылки для обострения социальных противоречий в римском обществе и подъема выступлений низов населения империи против эксплуататоров. В период кризиса III века в империи произошло несколько довольно крупных народных движений. Однако в целом их было не слишком много и они не могли оказывать существенного влияния на политическое развитие римского государства.

Для решения ряда дискуссионных аспектов проблемы кризиса ІІІ века в Римской империи важно определиться с вопросом о характере этого кризиса. Применение по отношению к политическому строю римлян системного подхода позволяет считать кризисом такую политическую обстановку в государстве, когда система ее политических органов не может нормально функционировать. Кризис III века по его характеру был политическим. Начальной датой следует признать 235 г. н.э., а конечной – 284 г. н.э. Углубление или ослабление кризисной ситуации в империи определялось действием ряда факторов, одним из которых были представления императоров того времени о путях преодоления кризиса. Небольшую часть римских императоров периода кризиса можно назвать“сенатскими” и “солдатскими”. Но называть период кризиса ІІІ века “временем солдатских императоров” неправомерно. Главным результатом преодоления кризиса III века была замена в Римской империи системы Принципата системой Домината.

Ключевые слова: Римская империя, III в. н.э., кризис, император, сенат, армия, сепаратизм.

THE SUMMARY

Sergeyev I.P. Socio-political development of the Roman empire in the 3rd century AD. – Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of Doctor of Historical Sciences, speciality 07. 00. 02. – World history – V. Karazin Kharkiv National University. – Kharkiv, 2003.

In the dissertation the role of a senate and army in political life of the empire in the 3rd century AD is analyzed, the changes in the Roman armed forces at that time and their influence on a political situation in the state are characterized. One of the characteristic feature of socio-political development of the Roman empire in the 3rd century AD were usurpations of imperial authority. But at this time they were not an attribute of existence provincial separatism, connected with the spreading of large landed property. The uprisings of poor population of the empire became more frequent, but they did not the large influence on the socio-political development of the empire. The crisis of the 3rd century was political by its character. It lasted from 235 to 284 AD. In its development it is impossible to determine any phases. During that period the emperors were in search of the ways of the overcoming of a crisis in the state. It is possible to consider some of them as the “soldier’s” emperors, but it is wrong to name Папір the period of crisis as “time of the soldier’s emperors”. The result of the overcoming of the crisis was the replacement of the system of Principat by the system of Dominate.

Key words: Roman empire, 3rd century AD, crisis, emperor, senate, army, separatism.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:

  1. Римская империя в III веке нашей эры: Проблемы социально-политической истории. – Харьков: Майдан, 1999. – 223 с. – Рец.: Федосик В.А. Новы погляд на проблему крызісу ІІІ ст. у Рымской імперыі // Patres fundatores universitatis. Отцы основатели университета. – Минск: Издательский центр БГУ, 2003. – С. 273-274.
  2. К вопросу об “антисенаторской политике” Септимия Севера // Вісн. Харк. ун-ту. – 1983. – №238. – С. 89-94
  3. Советская историография 50-80-х годов о кризисе III века в Римской империи // Вестн. Харьк. ун-та. – 1988. – №316. – С. 85-91.
  4. О кризисе III века в Римской империи и его продолжительности (К постановке вопроса) // Вестн. Харьк. ун-та. – 1989. – №343. – С. 62-65.
  5. О военных реформах в Римской империи в конце II-III вв. н.э. // Вестн. Харьк. ун-та. – 1992. – №363. – С. 73-82 .
  6. Социальные и идеологические предпосылки кризиса Ш века в Римской империи // Социальные структуры и социальная психология античного мира. – М., 1993. – С. 147-150.
  7. О масштабах выступлений низов населения Римской империи в период кризиса III века // Вісн. Харк. держ. ун-ту. – 1997. – №396. – С. 8-14.
  8. К вопросу о трактовке понятия “кризис” в философии и антиковедении // Античный мир. Византия: К 70-летию профессора В.И. Кадеева (Сб. науч. трудов). – Харьков: АО “Бизнес Информ”, 1997. – С. 205-213.
  9. Особенности политической ситуации в Римской империи в 275-276 гг. н.э. // Вісн. Харк. ун-ту. – 1998. – №413. – С. 69-76.
  10. 10. О “классификации” правителей Римской империи периода кризиса III века // Вісн. Харк. ун-ту.- 2000. – № 485. – С. 32-39.
  11. О хронологических рамках и особенностях развития кризиса III века в Римской империи // Из истории античного общества. Межвуз. сб. научн. трудов. Вып. 7. – Нижний Новгород, 2001. – С. 113-119.
  12. Рим и Пальмира в III веке н.э. // Вісн. Харк. ун-ту. – 2001.- №526.– Історія. – Вип. 33. – С. 21-30.
  13. Внешнеполитический фактор в истории кризиса III века в Римской империи // Вісник Харк. ун-ту. – 2002. – №566. – Вип. 34. – С. 28-34.
  14. Криза ІІІ століття і періодизація історії Римської імперії // Збірник наукових праць. Серія “Історія та географія” / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Харків: “ОВС”, 2002. – Вип. 10. – С. 101-106.
  15. Проблема кризиса III века в Римской империи в немецком антиковедении 60-х – 90-х гг. ХХ века // Иресиона. Античный мир и его наследие [Вып. 2]. – Белгород: Издательство Белгородского государственного университета, 2002. – С. 151 – 163.
  16. Протиріччя в збройних силах Римської імперії наприкінці ІІ – ІІІ стст. н.е. // Збірник наукових праць. Серія “Історія та географія” / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Харків: “ОВС”, 2002. – Вип. 9. – С. 12–17
  17. О результатах преодоления кризиса III в. в Римской империи // Древность и средневековье Европы: Межвуз. сб. научн. тр. / Под ред. И.Л. Маяк и А.З. Нюркаевой; Перм. ун-т. – Пермь, 2002. – С. 48–52.
  18. 18. Проблема провинциального сепаратизма в Римской империи периода кризиса III века в свете данных нумизматических источников // Криницазнавство и специальные гисторичныйя дисциплины. Вып. 1. – Минск, БДУ, 2002. – С. 153 – 159.
  19. До питання про “рушійні сили” кризи ІІІ століття в Римській імперії // Збірник наукових праць. Серія “Історія та географія” / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Харків: “ОВС”, 2003. – Вип. 13. – С. 11–14.
  20. Образ римского императора Галлиена в его жизнеописании и в историографии // Харківський історіографічний збірник. Вип. 6. Біографістика в контексті сучасних історичних та історіографічних досліджень. – Харків: НМЦ “СД”, 2003. – С. 72–76.
  21. Был ли период кризиса III века в Римской империи “веком солдатских императоров”? // Вісн. Харк. ун-ту. – 2003.- №594. – Історія. – Вип. 35. – С. 52–58.

Завантажити автореферат

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: